Ми в соц. мережах:
Пошук на сайті:

Звернутися до психолога ― це ок

Всі ми, українці, зараз переживаємо дуже важкі часи. Ми давно вже усвідомили, що війна ― це не спринт, а справжній марафон, тож важливо напрацьовувати ті дії, рухи, звички, які допоможуть подолати цю дистанцію.

Війна торкнулася кожного українця без винятку. А тих, кого вона не торкнулась фізично, не оминула «увагою» психологічно. 30 років я прожила в Україні, де звернення до психолога суспільством не вважалось нормою. Навпаки ― звернувся до психолога, отже з тобою щось не «ок». Але це хибне бачення ролі психолога, хибне відношення до людини, яка відчула необхідність у допомозі. 

Відсутність такої культури породила і відсутність розуміння: а як це взагалі працює?! Чи варто на це витрачати гроші? Чи довіряти чужій та незнайомій людині свої переживання та думки?

В країні де кожен другий, мабуть, знає, що таке KPI, ми просто не розуміємо як «виміряти» ефективність роботи психолога. У світі, де все вимірюється цифрами це дійсно складно. 

Як особисто я до цього прийшла?

Зізнаюсь, дуже довго наважувалась і шкодую лише про те, що не звернулась до психолога раніше. Просто в якийсь момент я зрозуміла декілька речей. По-перше, я остаточно заплуталась у своїх думках стосовно багатьох особистих питань. По-друге, відчула, що всі ці думки заважають мені повноцінно насолоджуватись життям (таким яким воно є). А по-третє, зрозуміла, що мені варто припинити втомлювати оточуючих своїми «проблемами», бо їм також важко. 

Євгенія Бабій
Євгенія Бабій.

Я донеччанка і з 2014 року моє місто окуповано. Коли у столицю Донбасу прийшла російська армія, мені було 22 і адаптуватись до «нового» життя було легше. Крім того я навчалась в харківському універі, тож були хоч якісь орієнтири, за якими вдавалось приймати важливі життєві рішення. Я про те ― «Куди переїжджати поки вдома небезпечно?», «Який професійниий шлях обирати?», «Чи варто будувати особисте життя в місті, де я (сподіваюсь) лише тимчасово?». Адже я мріяла та й досі мрію про повернення у Донецьк. 

Пройшло дев’ять років й тепер всі ці питання у моїй голові стали лунати ще гучніше. Я прийняла для себе непросте рішення і на якийсь час переїхала у Францію. Комусь може здатись, що при переїзді за кордон проблем і тривог стає менше. Це не так. Еміграція навіть тимчасова ― океан побутових проблем і екзистенційних питань. І я відчула, що тону. В якийсь момент я втратила здатність самостійно структурувати думки, і все частіше почала фокусуватися на горі, смертях та негативних аспектах життя. В один момент я втратила здатність жити своє власне життя, бо хвиля думок, сумнівів, питань, новин зносили на своєму шляху все. 

Я вирішила звернутися до спеціаліста за порадою

Як людина з багатим досвідом і з гуманітарною освітою, я не завищувала очікування від результату. А поставили перед собою три цілі.

  1. Виговоритися про все те, що бісить.
  2. Дізнатись про дієві інструменти, щоб змінювати власні емоційні реакції на певні події.
  3. Почути об’єктивну думку незацікавленої людини щодо моїх міркувань про те, що відбувається навколо. 

Що ж по факту я отримала від консультацій? 

  • Спокійну бесіду з людиною, яка готова слухати.

Мої прийоми у психолога проходять онлайн, раз на тиждень протягом години.

  • Поради щодо практик, які допомагають пропрацювати образи, навчитися перебувати в моменті (заземленні) і фокусуватись на тому, що відбувається тут і зараз.

Психолог пропонує різні варіанти, як саме можна натренувати нервову систему фокусуватись. Наприклад, я спробувала медитаціі, в яких поки що успіху не досягла. Однак я знайшла свої власні «ритуали», які допомагають мені зупинити стихійний потік думок. Несподівано для мене це стали групові заняття зумбою.

  • Коучинг-підхід, за яким мені щотижня правильними словами нагадують, що мене достатньо вже такою, яка я є та як це взагалі ― любити себе.

Я отримую домашні завдання. Наприклад, необхідно скласти лист особистих кордонів. Чи написати гнівного листа людині, до якої є глибока образа (відправляти не обов’язково). Та проявляти любов до себе. А у моєму випадку буквально вчитися це робити. 

Тут варто розуміти, що похід до психолога ― не є зустріччю з провидецею, яка розкаже вам як жити і що на тебе чекає. Магія полягає у тому, що ти вже маєш всі важливі відповіді на свої питання. Просто зазвичай навколишній та внутрішній шум заважає почути внутрішній голос. І саме ти, відповідаючи на правильні запитання спеціаліста, сам знаходиш відповіді на свої питання і знаходиш вихід з важких ситуацій. Проте на це потрібен час. Час, щоб почати довіряти людині та й довіряти собі.

Результати через три місяця відвідування психолога

Відчуваю, що я заспокоїлась і змогла нарешті відчепитись від себе. Сеанси додають мені впевненості в собі, в правильності прийняття рішень Покращення зазнало і моє спілкування з близькими, адже я перестала завантажувати їх своїми тривогами та переживаннями. Тому кожна розмова стала більш змістовною.

Психолог не вирішить всіх твоїх життєвих проблем, але точно допоможе з пріоритетами та адекватним ставленням до них. І якщо ти розгублений або заблукав, спеціаліст допоможе знайти вихід і саме твоє джерело життєвої сили, яке допоможе подолати шлях до перемог. Власних щоденних перемог і головної перемоги України!

Поділитись:
Читайте також: