Мене звати Олександр, мені майже 34 рочки і я прихильник творчості Андрія Бєднякова. Він мій улюблений ведучий тревел-шоу «Орел & Решка», мені подобається його гумор та ще й він з Донецької області й вболіває за «Шахтар». Комбо. Й так вже сталося, що усі мої зустрічі з паном Андрієм так чи інакше пов’язані з яскравим представником Донеччини ― макіївським бомбардиром Євгеном Селезньовим. Жарт про легендарного футболіста «Дніпра» й «Шахтаря» 19 листопада 2022 року на стадіоні «Авангард» став приводом для нашого знайомства з популярним телеведучим. 11 липня 2023-го я знову пожартував про Женю після моновистави Андрія в Закарпатській обласній філармонії. Ні, заради свого спічу я не став переривати виставу. Просто в кінці Андрій спілкується з глядачами і я використав цю хвилину «відкритого мікрофону». Тобто в обох випадках зайшов з «козирів».
За все своє життя я був лише на одному концерті та трьох-чотирьох театральних постановах. А квитки на комітрагедію «Кому ти там потрібен» купив одразу як тільки вони з’явились у продажі. Був впевнений, що мені сподобається. Й не помилився. Прям зайшло.
Під час вистави слідкував за глядачами. Було багато сміху й сліз. Сміявся й пустив сльозу разок і я. Але для мене особисто ця моновистава ― мотиваційна. Чомусь за такої подачі до мене краще доходить, що успіх у роботі досягається важкою працею. Випадок та оточення, звичайно, також відіграють свою роль. Але якщо не пахати ― діла не буде. А ще ― потрібно вірити у власні сили, чого мені серйозно бракує. Не вірив, що горе випускник машинобудівної академії може стати журналістом, а не працювати на заводі. Не вірив, що комусь можуть бути цікаві мої історії про подорожі. Не вірив, що невідомий блогер здатен хоча б не на довгий час стати організатором групових турів по Європі. Хтозна, можливо, до цієї діяльності ми ще повернемось після перемоги. Проте це буде «завтра». А саме сьогодні я чомусь вірю, що наразі невідоме нікому закарпатське видання «Будинок 42» колись стане успішним й популярним медіа… Як і всі глядачі ― не знав, про що саме буде розповідати Андрій. Але з назви розумів, що я йду на виставу з метою отримання натхнення, яке вкрай необхідне мені та тобі під час війни. Отримав.
Не стану розповідати тобі, що відбувалось на сцені та не буду «спойлерити» навіть деякі жарти. Скажу лише, що до кінця туру залишилось 9 днів та 4 міста ― Харків, Дніпро, Запоріжжя й Кам’янське. Якщо це твоє місто, або ти маєш друзів з цих регіонів ― надішли їм афішу або мій текст. Цей виступ заслуговує, щоб його побачили та почули. «Кому ти там потрібен» ― це весь спектр емоцій. Здається, що кожен глядач почує те, що потрібно саме йому. Хтось буде сміятись, хтось плакати, а хтось отримає заряд бадьорості та натхнення.
За надані фото редакція висловлює глибоку подяку Тетяні Кізенко
